METHODOLOGICAL APPARATUS FOR EVALUATING MILITARY SERVANTS OF THE NATIONAL GUARD OF UKRAINE INCLINED TO SUICIDAL BEHAVIOR
DOI:
https://doi.org/10.33405/2078-7480/2020/2/73/207144Keywords:
suicidal behavior, military personnel, psychological characteristics of a person, diagnostics, methodsAbstract
The article discusses the most common psychodiagnostic methods for identifying people are more likely to have suicidal behavior. Existing psychodiagnostic apparatus for diagnostics and possible correction of servicemen prone to suicidal behavior in different countries of the world are described. The basic personality and character traits of a person are revealed by signs of suicidal behavior, the main tasks of organization and conducting of psychodiagnostics in different countries of the world are defined. As a result of the study of scientific sources, it was found that the problem of diagnosing the propensity for suicidal behavior among military units in different countries of the world is not as wide-spread as that of civilians, but is introduced only in some leading countries of the world.
The theoretical studies which were conducted have allowed to define the concept of “suicidal behavior of the personality of the serviceman of the National Guard of Ukraine” as an act of immoral activity, the purpose of which is the termination of one’s life, characterized by a conscious, volitional (controlled, desirable) character, manifested as an outcome of complex social) psycho-traumatic factors and personality traits of a soldier of such activity and entails his own death.
It is proved that most of the existing techniques are not adapted to the specifics of the military organization. They do not take into account the social and environmental factors of suicidal risk, directly related to the specifics of military service, where military personnel are often unable to overcome the extreme conditions of military life on their own. They contain direct questions about the presence of suicidal thoughts and experiences and are therefore not recommended for widespread use, so as not to make ordinary people commit suicidal acts.
It is described that psychodiagnostic methods for detection and diagnostics of suicidal risk evaluate only the psychological side of the individual. From the same standpoint, criteria and indicators of motives for suicidal behavior and factors of its occurrence, as well as preventive measures, are being developed. However, the diagnosis of suicidal risk involves taking into account the multifactoriality of suicide, conducting activities not only to identify psychological but also social and environmental factors.
References
Вагин Ю. Р. Профилактика суицидального и аддиктивного поведения у подростков. Пермь, 1999. 103 с.
Про вдосконалення роботи з профілактики суїцидів серед особового складу Національної гвардії України : директива командувача НГУ від 28.05.2019 р. № 11.
Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців : метод. посіб. / О. М. Кокун та ін. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2016. 234 с.
Исаев Д. С., Шерстнев К. В. Психология суицидального поведения : метод. рекомендации для студ. по спецкурсу. Самара, 2000. 72 с.
Клиническая суицидология : монография. Днепропетровск : Пороги, 2006. 415 с.
Колесніченко О. С., Мацегора Я. В., Приходько І. І., Чижевський С. О. Профілактика самогубств серед військовослужбовців Національної гвардії України : посібник / за заг. ред. проф. І. І. Приходька. Харків : НА НГУ, 2016. 117 с.
Котенёв И. О. Психологическая диагностика постстрессовых состояний у сотрудников органов внутренних дел : метод. пособие для практ. психологов. Москва : МЦ при ГУК МВД России, 1997. 40 с.
Кудрявцев И. А., Ратинов Н. А. Криминальная агрессия (экспертная типология и судебно-психологическая оценка). Москва : Изд-во Моск. ун-та, 2000. 192 с.
Леонтьев Д. А. Тематический апперцептивный тест. Москва : Речь, 2004. Серия: Диагностика. 254 с.
Марина И. Е. Психологическое сопровождение личности, склонной к суицидальным формам поведения : дис. … канд. психол. наук : 19.00.01 / Сиб. гос. технол. ун-т. Красноярск, 2006. 248 с.
Про затвердження Положення про організацію військово-соціологічних, соціально-психологічних та психологічних досліджень у Збройних Силах України : Наказ Міністра оборони України від 29.06.10 р. № 336.
Пакулина С. А. Психодиагностика суицидального поведения детей и подростков : метод. пособие. Челябинск : АБРИС, 2014. 209 с.
Погодин И. А. Суицидальное поведение: психологические аспекты : учеб. пособие. 2-е изд., стереотип. Москва : Флинта, 2011. 189 с.
Приходько І. І., Мацегора Я. В., Колесніченко О. С. Типізація індивідуально-психологічних особливостей у військовослужбовців, схильних до суїцидальної поведінки. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Педагогічні та психологічні науки. 2018. № 1. С. 174–203.
Психологічна профілактика суїцидальної поведінки працівників органів внутрішніх справ : метод. рек. / за заг. ред. С. І. Яковенка. Київ : КІВС, 2000. 119 с.
Тернавська А. А. Запобігання суїциду серед засуджених у виправних колоніях України : дис. ... канд. юрид. наук. Київ : Національна академія внутрішніх справ, 2019. 226 с.
Юнацкевич П. И. Основы психолого-педагогической диагностики и коррекции суицидального поведения. Санкт-Петербург : ВИКА им. А. Ф. Можайского, 1998. 160 с.
Aishvarya S. [et al.]. Psychometric properties and validation of the Reasons for Living Inventory in an Outpatient Clinical Population in Malaysia. Comprehensive Psychiatry. 2014. Vol. 55. № 1. P. 107–113. DOI:10.1016/j. comppsych. 2020.04.29.
Beck A. T., Kovacs M., Weiss A. Assessment of suicidal ideation: The Scale for Suicide Ideation. J. Consult. Clin. Psychol. 1979. Vol. 47 (2). P. 343–352.
Berlim M. T. [et al.]. Psychache and Sucidality in Adults Mood Disordered Outpatients in Brazil. Suicide and LifeThreatening Behavior. 2003. Vol. 33. № 3. P. 242–248. DOI:10.1521/suli.33.3.242.23220.
Chodkiewicz J. [et al.]. Polish Adaptation of the Psychache Scale by Ronald Holden and Co-workers. Psychiatria Polska. 2017. Vol. 51. № 2. P. 369–381. DOI:10.12740/PP/OnlineFirst/59448.
Deutch A-M., Lande G. A. The Reasons for Living Scale-Military Version: Assessing Protective Factors Against Suicide in a Military Sample. Military Medicine. 2017. Vol. 182. № 7. P. 1681–1686. DOI:10.7205/MILMED-D-16-00382.
Dobrov E., Thorell L. H. Reasons For Living Translation, Psychometric Evaluation and Relationship to Suicidal Behavior in a Swedish RandomSample. Nordic Journal of Psychiatry. 2004. Vol. 58. № 4. P. 277–285. DOI:10.1080/08039480410005783.
Garcia J. V., Acosta C. A. P. [et al.]. Validation of the Reasons for Living Inventory (RFL) in Subjects with Suicidal Behavior in Colombia. Revista Colombiana de Psiquiatría. 2009. Vol. 38. № 1. P. 65–84. URL: http://www.scielo.org.co/scielo.php?pid=S0034-74502009000100006&script=sci_arttext&tlng=pt (дата звернення: 29.04.2020).
Gregory K., Brown Ph. D. Review of Suicide Assessment Measures for Intervention Research with Adults and Older Adults. Unpublished manuscript, Department of Psychiatry, University of Pennsylvania. Pennsylvania, PA: Charles Press, 2003. 57 p.
Holden R. R. [et al.]. Development and Preliminary Validation of a Scale Psychache. Canadian Journal of Behavioural Science. 2001. Vol. 33. № 4. P. 224–232. DOI:10.1037/h0087144.
Juhnke G. E. SAD PERSONS scale review. Meas. Eval. Couns. Devel. 1994. Vol. 27. P. 325–328.
Koolaee A., Mahmmodi O. Standardization of Reasons for Living Inventory for Adolescents: Diagnosis, Appraisal, Therapy and Rehabilitation of People who Attempt. Iranian Rehabilitation Journal. 2008. Vol. 6. № 1. P. 47–58. URL: http://irj.uswr.ac.ir/browse.php?a_id=33&slc_lang=en&sid=1&ftxt=1 (дата обращения: 29.04.2020).
Levinger Sh., Holden R.R. Reliability and Validation of the Hebrew Version of the Reasons for Attempting Suicide Questionnaire (RASQ-H) and its Importance for Mental Pain. Suicide and Life-Threatening Behavior. 2014. Vol. 44. № 1. P. 13–18. DOI:10.1111/sltb.12087.
Linehan M.M. [et al.] Reasons for Stay in Alive when You are Thinking of Killing Yourself: The Reasons for Living Inventory. Journal of Consulting and Clinical Psychology. 1983. Vol. 51. № 2. P. 276–286. DOI:10.1037/0022-006X.51.2.276.
Lizardi D. [et al.]. Perceived Reasons for Living at Index Hospitalization and Future Suicide Attempt. Journal of Nervous and Mental Disease. 2007. Vol. 195. № 5. P. 451–455. DOI:10.1097/NMD.0b013e3180522661.
Meerwijk E. L., Weiss S. J. Does Suicidal Desire Moderate the Association between Frontal Delta Power and Psychological Pain? Published January. 2016. Vol. 4. № 4. P. e1538-e1542. DOI:10.7717/peerj.1538.
Paykel E. S. [et al.]. Suicidal feelings in the general population: A prevalence study. Brit. J. Psychiatry. 1974. Vol. 124. P. 460–469.
Range L. M., Knott E. C. Twenty Suicide Assessment Instruments: Evaluation and Recommendations. Death Studies. 1997. Vol. 21. № 1. P. 25–58. DOI:10.1080/074811897202128.
Ronconi L., Testoni I., Zamperini A. Validation of the Italian Version of the Reasons for Living Inventory. TPM. 2009. Vol. 16. № 3. P. 151 ‒ 159. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/391c/1c503c11d3a7b3c7b5a4b5 c8f416197f9ef2.pdf (дата звернення: 24.04.2020).
Segal D. L., Needham T. N. An Exploration of Gender Differences on the Reasons for Living Inventory among Older Adults. Death Studies. 2007. Vol. 31. № 6. P. 573–581. DOI:10.1080/07481180701357033.
Soumani A. [et al.]. Mental Pain and Suicide Risk: Application of the Greek Version of the Mental Pain and the Tolerance of Mental Pain Scale. Psychiatriki. 2011. Vol. 22. № 4. P. 330–340.
